Зоопарк на дотик

Соціальна робота у сучасному зоопарку: ДОСВІД РОБОТИ на території ПАРКУ та окремі проекти із залученням тварин- асистентів

Кардонова В.Г.

Київський зоопарк – один з найбільших парків міста Києва. Окраса його території – зелені насадження та великі старі дерева. І, звичайно, особлива цінність – дикі тварини, які є невичерпним джерелом позитивних емоцій і нової інформації для пересічних киян та гостей столиці.

Життя у великому місті має безліч переваг і підвищений рівень комфорту для більшості мешканців. Але відірваність від світу живої природи негативно позначається як на фізичному, так і на емоційному, і психологічному стані людей. Містяни менше рухаються на свіжому повітрі, стрімкий темп життя призводить до нервових зривів та депресій. Перевантаження мозку постійним потоком непотрібної а часто і негативної інформації створює постійне відчуття втоми, тривоги, безвиході.

Особливо цей негативний вплив відчувають діти та ті дорослі, які потрапили в кризову ситуацію, зазнали травми або мають вроджені проблеми фізичного та психічного характеру.

Існують різні шляхи вирішення даних проблем: хтось обирає заняття спортом або різними видами мистецтва, комусь допомагають різноманітні духовні практики або медичні препарати. Але який би шлях не обирала людина, постійне спілкування зі світом живої природи додає ефективності будь-якому з названих засобів. Саме тому такими популярними місцями для прогулянок, занять спортом є парки, сквери, береги водойм, які можна знайти серед великого міста.

Як рекреаційна та реабілітаційна зона Київський зоопарк має величезний потенціал. Відчуття живої енергії рослин, споглядання за поведінкою тварин, природні та штучні водойми, свіже повітря створюють для людини атмосферу спокою та затишку, підкреслюють позитивне відчуття єдності зі світом, викликають цікавість до процесів, які постійно відбуваються у світі живої природи.

У сучасній психолого-педагогічній науці чимало досліджень присвячено вивченню проблеми емоційності навчання, впливу емоцій на різні компоненти процесу навчання. Емоційна сфера у даному контексті займає одну із ключових позицій, визначає суб’єктивне ставлення до них та спрямовує поведінку людини. Щоб зробити процес реабілітації більш ефективним та насиченим позитивними емоціями, працівниками відділу інформаційно-просвітницької роботи розроблено ряд соціальних проектів.

Спираючись на досвід роботи викладачів Гуртка юних натуралістів Київського зоопарку та вивчаючи сучасні психолого-педагогічні дослідження, дійшли висновку, що основним чинником, який допоможе у виховному процесі, можуть стати позитивні емоції що виникають при спілкуванні з тваринами. Саме спілкування з тваринами допомагає подолати як дітям так і дорослим такі негативні емоції, як відчуття самотності, власної недосконалості, замкнутості, депресії та підвищує активність світосприйняття і соціальних контактів.

Як і у кожному зоопарку, Гурток юних натуралістів має так званий «Живий куточок». Традиційно це група приручених тварин, якими опікуються юннати. У «Живому куточку» Гуртка є такі види тварин як шиншилли, фретки, мурчаки, декоративні щурі, хом’ячки, дегу, декоративні кролики. черепахи, комахи, тощо. Велика кількість дітей різного віку та різного рівня підготовки дала змогу відібрати тварин, які позитивно реагують на спілкування з незнайомими людьми та адаптувати їх до такої складної міссії як «тварина-асистент». Ще одна перевага такої форми роботи – група тварин-асистентів сформована та утримується в приміщенні, відокремленому від основної експозиції зоопарку..

Теоретична частина занять юннатів доповнюється практичною роботою зі спостереження за тваринами, розміщеними на експозиції, та за тваринами «живого куточка». Юннати вивчають їх звички, особливості поведінки, розробляють програми зі збагачення середовища та беруть участь у тренінгах з приручення тварин.

Під час безпосереднього контакту з твариною гуртківці поводяться більш розкуто і невимушено, ніж в лекційній аудиторії. Діти навчилися відповідальному ставленню до своїх улюбленців. Відповідальність за живу істоту робить їх більш сконцентрованими і зосередженими при виконанні завдань. Виконуючи спільні проекти зі збагачення середовища, діти стали краще працювати в групі, взаємодіяти одне з одним. Значним стимулом в цьому є поведінка тварини, для якої робиться збагачення – задоволення тварини від нової іграшки, гамака, домівки тощо.

Саме емоційна складова враховувалася при розробці співробітниками відділу ряду проектів, які проводяться за участі тварин-асистентів: «Зоо-уроки», «Зоопарк на дотик», «Зоо арт», та виїзні акції до «Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», спеціальної загальноосвітньої школи «Надія», Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю тощо. Для людей з особливими потребами є декілька постійно діючих проектів які враховують специфіку кожної категорії учасників.

 

Зоопарк на дотик

«Зоопарк на дотик» – тифлозоологічний проект, розроблений насамперед для незрячих та слабозорих дітей і дорослих. Включає оглядову екскурсію зоопарком і цикл занять «Зоо арт».

Учасники тифлозоологічного проекту «Зоопарк на дотик» отримують не лише нові тактильні відчуття, яких їм не вистачає в повсякденному житті, а і можливість подолання психологічних бар’єрів. Проект допомагає незрячим подолати замкнутість та відчуження. Незрячі діти долають острахи щодо спілкування з живими істотами і привчаються реагувати на незвичні тактильні відчуття спокійно.

Під час оглядової екскурсії учасники знайомляться з тваринами-асистентами: гризунами, безхребетними та холоднокровними тваринами, птахами, вівцями, козами, віслюками.

В зв’язку з особливостями учасників даного проекту, залучаються лише ті тварини, яких можна торкнутися і вивчити тактильно. Екскурсія доповнюється наглядними матеріалами, зібраними у гуртку юних натуралістів: вовна різних видів копитних, пір’я пташок, керамічна плитка з відбитками слідів тварин (слон, вовк, ведмідь, тигр, лемур тощо), яйцями різних видів пташок. Колекція постійно поповнюється і оновлюється.

«Зоо арт»

Цикл занять «Зоо арт» розроблявся як доповнення до проекту «Зоопарк на дотик». Кожне заняття складається з теоретичної та практичної частин. Теоретична частина – це спілкування з учасниками на певну тему, їх підготовка до контакту з твариною, та роз’яснення щодо біологічних особливостей тварини. Практична частина – безпосереднє знайомство з твариною за допомогою асистента і ліпка з пластиліну або глини тварини, з якою познайомилися на дотик. Таким чином, знання, отримані під час теоретичної частини, закріплюються під час практичної.

Теми занять розроблено відповідно до складності будови тіла тварини. Найпершою діти вивчають змію. Під час ліплення моделі вони опановують базові навички роботи з пластиліном або глиною. Наступною за складністю ліплення є черепаха. Далі відбувається знайомство з пташками, дрібними гризунами і нарешті – копитними. За такою ж методикою учасники вивчають світ рослин зоопарку.

Тривалість заняття – 1,5 – 2 години в залежності від навичок ліплення та зацікавленості учасників. Адже велика доля успіху і популярності проекту – спілкування між всіма присутніми, цікавість учасників до тварин і можливість отримати відповіді на питання про навколишній світ. Кожному учаснику надається необхідна допомога під час всього заняття. Групу супроводжують не менше 3 асистентів та педагог-викладач.

Заключна частина – оглядова екскурсія зоопарком під час якої учасники отримують детальний опис тварин, яких вони не можуть побачити або вивчити тактильно. Опис тварин базується на практичному досвіді, отриманому під час всіх занять що дає змогу учасникам більш детально та яскраво уявити оточуючий світ.

Зоопарк на дотик – виїзні акції

в результаті оцінки роботи тифлозоологічної частини проекту співробітниками відділу були отримані відгуки від батьків окремої категорії учасників проекту- слабозорих дітей які мали певні особливості розумового та фізичного розвитку. На основі цих відгуків було створено окрему специфічну частину проекту, яка враховувала особливості фізичного стану або психічного розвитку не пов’язані з порушеннями зору.

Втіленням цієї частини проекту на початку були виїзні акції за участі тварин-асистентів спрямовані на покращення загального емоційного стану та на позитивне заохочення до певної діяльності

Зокрема виїзди до «Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» були розраховані як такі, що не містили певної періодичності та програми занять з опануванням нових навичок або отриманням нового досвіду і знань.

Мета даних заходів – позитивні емоції для дітей і дорослих, які знаходяться на лікуванні у стаціонарі або на реабілітації після тривалого лікування. Проходять такі акції не на території зоопарку. Тому до цих заходів залучаються лише ті тварини, які добре переносять перевезення в транспортних боксах і викликають однозначно позитивні асоціації. Здебільшого це дрібні гризуни, черепахи, равлики.

Спілкування з тваринами проходить у вільній атмосфері та супроводжується коментарями і роз’ясненнями кіперів щодо звичок, особливостей поведінки тварини, з якою спілкуються учасники.

учасники найчастіше цікавляться тим, як звуть, скільки років та що полюбляє тварина, з якою спілкуються в даний час і значно менше – біологічними особливостями даного виду;

хоча заходи розраховані на дитячу аудиторію, у дорослих вони користуються не меншим попитом. Особливо це стосується батьків дітей, які проходять лікування;

найбільше позитивних емоцій діти отримують коли можна побудувати певний «діалог» з твариною – не просто погладити, а потримати, погодувати, поводити на поводку тощо.

Відомо, що у ситуації взаємодії з улюбленою твариною, в психіці людини відбуваються якісні перетворення сприйняття об’єктів світу, (а тим більше у дитини, чий внутрішній світ більш тонкий і чутливий до навколишнього), гармонізується образ світу, руйнується і позитивно змінюється протиставлення та відчуженість між людиною і навколишнім світом. Тож кілька пацієнтів, які проходили курс реабілітації після лікування, приходили до зоопарку на індивідуальні зустрічі. За свідченнями медиків, які опікувались такими пацієнтами, їх емоційний стан різко змінювався, вони долали пост-травматичний синдром, викликаний важкою хворобою та тривалим лікуванням. Полегшувався контакт з персоналом, прискорювався процес відновлення організму дитини, покращувався настрій батьків.

Спостереження цього процесу та висновки були викладені в доповіді Cидоренко А. Ю. (Доктор медичних наук, ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України») ПСИХОСОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ ВРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ СЕРЦЯ В СТАЦІОНАРНИХ УМОВАХ КЛІНІКИ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ПРИРУЧЕНИХ ТВАРИН. Доповідь була представлена на Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічно-оздоровчі можливості сучасного зоологічного парку».

«Дискусійний клуб»- проект на базі Гуртка юних натуралістів

В процесі співпраці з установами що займаються навчанням та реабілітацією дітей з вадами фізичного та розумового розвитку було встановлено контакт з найбільш зацікавленими батьками та педагогами.

Отримавши схвальні відгуки про розроблену співробітниками зоопарку програму занять та відмітивши бажання батьків залучити дітей до занять Гуртка, було створено проект «Дискусійний клуб». Це інклюзивний проект, в якому вихованці гуртка юннатів могли спілкуватись з учнями Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю на тему соціальних проявів у людей та тварин, шукати спільні та подібні риси, а також визначити, як можна подолати власні проблеми у спілкуванні.

Заняття проходили у вигляді обговорення під керівництвом дитячого психолога. Тему для спілкування визначали самі юннати. Діти створювали презентацію, підбирали фото та відео матеріали, визначали ключові питання. Наприклад при обговоренні специфічних властивостей тварин які допомагають виживати в екстремальних умовах (низькі або високі температури, відсутність достатньої кількості їжі або води тощо) обговорювались унікальні риси кожного. Обговорювались умови існування, ідеальні для певного живого організму але некомфортні для інших і здібність пристосовуватись до певних особливостей оточуючого середовища.

Учасники залучались до активної дискусії питаннями, які ставив ведучій. Кожний мав висловити свою думку і поділитися власним життєвим досвідом (які відчуття коли дуже жарко або холодно, як можна пристосуватись до несприятливих умов тощо). Кожний учасник мав змогу обрати тему для наступної зустрічі та підготувати матеріал і провести дискусію.

Учні Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю виступали як учасники дискусії. На перших заняттях були присутні батьки (або інші супроводжуючі), але в подальшому діти вже не потребували їх присутності та підтримки оскільки вже самостійно і активно спілкувались з юннатами та педагогами гуртка.

Трудова реабілітація на території зоопарку

Заходи з трудової реабілітації проходять на території парку. Це разові зустрічі головна мета яких –суспільно-корисна діяльність для осіб з інвалідністю. Здебільшого це люди з психічними розладами або розумовими відхиленнями які є пацієнтами реабілітаційний центрів (наприклад Центр трудової реабілітації для розумово-відсталих інвалідів м.Києва «Трамплін», Київський міський психоневрологічний диспансер №4 та інші).

Зміст кожної зустрічі залежить від пори року оскільки пропоновані види робіт проводяться на території парку. Це може бути прибирання газонів, збір жолудів, каштанів або плодів фруктових дерев які ростуть на території зоопарку.

Щоб заохотити учасників до робочих процесів, співробітниками зоопарку проводиться тематична екскурсія та інтерактивна гра «Так чи ні». Під час екскурсії та вікторини учасники знайомляться з тим видом тварин, для якого будуть збирати плоди (або з історією зоопарку в разі робіт по благоустрою території). Більша частина зібраного врожаю передається на кормокухню зоопарку. По домовленості з начальниками відділів зоочастини невелика кількість плодів згодовується тваринам у присутності учасників. При цьому кіпер відповідає на запитання, пояснює особливості поведінки та індивідуальні особливості тварин.

Таким чином учасники бачать результат своєї праці, отримують підтвердження користі та необхідності виконаної ними роботи. Тварини, які з задоволенням поїдають зібрані плоди, є переконливим доказом того, що зусилля не витрачені марно. Позитивне враження від результату підкріплює навички здобуті під час виконання певної роботи.