Як працює зоопарк
Зоопарк – надзвичайне місце у сучасному Києві, де мешкають тварини, які за законами природи не мали б існувати в зоопарку, проте живуть довго та щасливо: жирафи, єдина в Україні горила, крокодили, фламінго, сіаманги, олені Давида, пітони, гекони – всіх і не перерахуєш! Загалом це близько 300 видів зовсім різних тварин, які живуть у дикій природі в різних умовах. Тож хочеться відкрити декілька секретів про справжній Київзоо зсередини – як він працює.
Насправді понад 300 фахівців створюють той особливий світ, в який занурюються відвідувачі. Працівники опікуються облаштуванням вольєрів, красою парку, годуванням та здоров’ям тварин, комфортом відвідувачів. Щоб успішно виконувати всі ці завдання, працівники поділилися на різні команди: зоовідділи хижих тварин, копитних, приматів, птахів, амфібій та рептилій, ветеринарний відділ, кормовий, транспортний та господарський, відділ наукової роботи, просвітницький, відділ впровадження проєктів і відділ охорони. А координує роботу всіх команд – адміністрація на чолі з генеральним директором та його помічниками, фінансистами, економістами й іншими фахівцями.
Зоовідділи та ветеринари – найщасливіші, адже щодня бачать своїх улюбленців: слона, бегемота, тигра та левів, і всіх інших пухнастих, лускатих, пір’яних мешканців Київзоо.
І дуже важко назвати найголовнішу з цих команд. Від роботи кожної з них та кожного працівника залежить чимало: улюблені смаколики та корисні іграшки для тварин, просторі комфортні вольєри з якісних матеріалів та нержавіючого металу, водойми та інше.
Але все по порядку. Тому перші, про кого ми розкажемо, – ветеринари Київзоо. Всі знають, що вони лікують тварин, проте головний обов’язок наших лікарів – щоб тварини не хворіли. Для цього ветеринари ретельно слідкують за здоров’ям кожного мешканця: регулярно обходять всі вольєри, вивчають журнали спостережень, які ведуть доглядачі, особливо уважно складають меню. Для диких тварин Київського зоопарку створена ціла Книга раціонів! Адже правильне харчування – це запорука здоров’я та гарного настрою. А у особливих мешканців зоопарку харчування теж особливе, воно розраховане по грамах і повністю відповідає природному харчуванню тварини за складом усіх вітамінів і поживних речовин.
Ветеринарна служба також контролює якість всіх продуктів, які потрапляють до відділу постачання кормів. Працівники цього відділу зберігають всі продукти свіжими, ділять їх на потрібні порції та передають до зоочастини зоопарку.
Саме працівники зоочастини привертають найбільшу увагу, адже «їх повсякденна робота нагадує пригоду в джунглях, а ще тваринок можна погладити» – думає більшість наших відвідувачів. Але це не так. Догляд за твариною – щоденна нелегка праця, іноді без вихідних, яка потребує багато уваги, сил та поваги до диких тварин.
Робітник із догляду за тваринами – кіпер – виконує дуже багато обов’язків. Ранок починається з огляду вольєрів і тварин: чи всі на місці та у гарному стані, чи не потрібно щось полагодити або замінити у вольєрі. Крім звичайних процесів прибирання, напування та годування у кіпера є ще важливе завдання – переконатися, що підопічні здорові та щасливі. Як же визначити, наскільки лев або черепаха задоволені? Чи вистачає їм всього, що необхідно для повноцінного життя?
Щоб відповісти на ці питання, кіпери дуже уважно спостерігають за тваринами і записують усе до журналу спостережень. Відслідковувати треба безліч факторів: як тварини виглядають, чи не з’явилося в їх поведінці щось незвичне, чи з’їли тварини всю порцію корму або частину лишили, чи звичайний у них послід, коли саме вони активні, а коли відпочивають, чи не змінили свої улюблені місця відпочинку та ще багато чого, не важливого на перший погляд. У диких тварин дуже важко помітити перші ознаки поганого самопочуття. І зміна повсякденних звичок може бути тривожним сигналом і приводом звернутися до ветеринарів.
Є ще одна особливість у роботі кіпера, про яку забувають відвідувачі. У зоопарку живуть дикі тварини, і кіпер ні в якому разі не намагається поводитись з дикою твариною як з домашнім улюбленцем: не гладить і не пестить, не привчає до себе, не заходить до вольєра у той час, коли там є тварина. Чому так? Запорука благополуччя диких тварин – мінімальний контакт з людиною. Адже у природному середовищі тварини потребують спілкування лише зі своїми «родичами». Всі інші – вороги або конкуренти, контактів з ними уникають, підтримуючи чистоту та домінантність свого виду. Тому наше бажання погладити чи поспілкуватися у травоїдних тварин викликає острах і пересторогу, а у хижаків – агресію та бажання захистити свою територію.
Тож кіпер ніколи не заходить у вольєр, якщо там знаходиться тварина. Щоб прибрати або покласти їжу, тварину треба перевести у інше приміщення – перегонку. Це невелика закрита територія, відокремлена від основного вольєра спеціальними дверцятами – шибером, який відкривається та закривається дистанційно. Тварина привчається до звуку шибера і сама переходить до іншого приміщення.
Тварини, які мешкають у зоопарку, дуже швидко вивчають територію, режим годування, звикають до постійної безпеки та уваги з боку відвідувачів. І коли довго нічого не змінюється, тваринам, як і нам, стає нудно. Адже життя в природі не буває одноманітним і спокійним, а від нудьги тварини можуть навіть серйозно захворіти.
Але в справжньому зоопарку, такому, як наш, є фахівці, які здатні цьому зарадити. Працюють вони у відділі наукової роботи. Це вчені: біологи, зоологи, екологи – знавці звичок та умов життя кожного виду в природному середовищі. Достеменно вивчивши всі особливості життя диких тварин у природі, наші науковці можуть проаналізувати поведінку тварини у вольєрі, її настрій та прийняти рішення чи потрібно щось змінювати. Науковці розробляють цілу програму для кожного підопічного. Називається вона «програма збагачення середовища існування тварин».
Давайте розберемось, як це діє на практиці. Кілька років тому було помічено, що одна з наших левиць – Кристина – набрала кілька зайвих кілограмів. Кристина завжди підходила до годівниці перша і вибирала найбільші та найсмачніші шматки м’яса, не дозволяючи іншим левам навіть наближатися до їжі. Тож тепер їжу для левів ділять на більш дрібні порції і кожну порцію ховають у вольєрі так, щоб тварина докладала зусиль і начебто полювала на здобич – розривала щільну «упаковку» з мішковини, підстрибувала і ловила підвішений шмат м’яса, відшукувала прихований смаколик за запахом. Кристині довелось шукати та «полювати» разом з усіма, і зайвих кілограмів вона позбавилась. Полюючи таким чином, кожен лев з нашого прайду отримує свою порцію їжі та рухової активності. Графік таких «полювань» і складність завдання розробляють науковці разом з кіперами.
Дуже важливо зробити збагачення так, щоб тварини не травмувались, добуваючи їжу. Тому коли нова «іграшка» придумана, треба розрахувати навантаження та міцність матеріалів, їх склад. Виготовленням нових забавок займаються фахівці з відділу впровадження проєктів. Вони ж будують нові вольєри, модернізують існуючі шибери, перегонки та огорожі, роблячи їх більш непомітними для відвідувачів і більш зручними для кіперів. А електрики та сантехніки не просто слідкують за роботою всіх комунікацій, а встановлюють складне обладнання для фільтрації води, підігріву приміщень, басейнів, вентиляційні системи та системи безпеки ̶ все необхідне для успішної роботи всього зоопарку.
Сподіваємось, ця розповідь була цікавою, адже працівники відділів по зв’язках з громадськістю та інформаційної роботи працюють саме для цього. Ми розповідаємо всім охочим про наших мешканців, про дивовижний світ живої природи навколо нас, навчаємо дітей у Гуртку юних натуралістів.
Тепер і ви знаєте, як багато різних за фахом спеціалістів працює у Київському зоопарку: ветеринари, зоологи, екологи, відеооператори і фотографи, педагоги, доглядачі тварин, електрики, сантехніки, будівельники. Звичайно ж, потрібно вчасно прибрати та вивезти сміття, і цю роботу виконують прибиральники. А ботаніки, садоводи та дизайнери ландшафтів роблять паркову зону Київзоо однією з найпривабливіших у місті. Навіть художнику і скульптору знайдеться робота у зоопарку – декорування вольєрів і території для створення більш затишного та привабливішого простору для відвідувачів.
