Сіаманг
СІАМАНГ
SIAMANG
Клас – Ссавці (Mammalia)
Ряд – Примати (Primates)
Родина – Гібонові (Hylobatidae)
Рід – Сіаманг (Symphalangus)
Вид – Symphalangus syndactylus
Природній ареал виду це передгір’я та гірський хребет Барісан на острові Суматра (Індонезія), гори Малайського півострова (Малайзія) та невелика територія на півночі Малайського півострова (Таїланд). Сіаманги мешкають у тропічних вічнозелених та листяних лісах, рідко зустрічаються в болотистих місцевостях.
У 2015 році на півночі Індії були знайдені палеонтологічні рештки (зуб) які належать раніше невідомому викопному виду приматів з родини Гібонових. Вид був названий Kapi ramnagarensis, жив приблизно 12,5–13,8 млн років тому (епоха середнього міоцену) і відрізнявся від усіх інших відомих викопних мавп знайдених до цього часу. Ця знахідка дозволяє прослідкувати шлях міграції приматів (зокрема предків гібонів та орангутанів) з Африки до південно-східної Азії. На сьогоднішній день саме цей вид вважається пращуром сучасних гібонів та сіамангів.
Сіаманги найбільші за розмірами представники гібонових, вага дорослої особини від 10 до 12 кг. При відносно невеликому зрості сіамангів (від 70 до 90 см) розмах їх довгих передніх кінцівок може сягати 1,5 метра. Ця анатомічна особливість дозволяє сіамангам майстерно пересуватись по гілкам дерев, що зі сторони виглядає ніби переліт з гілки на гілку. Тримаючись однією рукою, вони розгойдують тіло і стрибають до наступної гілки, за яку вхоплюються другою рукою. Один такий «стрибок» може сягати 10-12 м. Цей спосіб пересування називається брахіацією. Сіаманги постійно мешкають на деревах та рідко спускаються на землю. Це територіальні тварини, вони охороняють власну ділянку площа якої може складати від 20 до 50 гектарів.
Ці людиноподібні примати мають густу чорну шерсть і не мають хвостів. Ще однією характерною особливістю сіамангів є синдактилія – наявність сполучної тканини, що з’єднує другий і третій палець, і ця характеристика відображена у видовій назві – «syndactylus» (від давньогрецької «syn» – «об’єднаний» і «daktulos» – «палець»). Окрім цього, у цих мавп добре розвинений горловий мішок, що слугує потужним резонатором при співі. Завдяки цьому спів сіамангів чутно на відстані 3-4 кілометри, цей спів допомагає маркувати територію сіамангам а також спілкуватись між собою. Горловий мішок у самок і самців завжди голий, без шерсті.
Сіаманги утворюють моногамні пари та живуть родинами. Самки народжують одне, дуже рідко двох дитинчат. Вагітність триває близько 7 місяців. Самка доглядає малюка до двох років, перші три-чотири місяці життя дитинча постійно перебуває на животі матері. У догляді за малюками може допомагати уся родина. Молодняк покидає родину у віців 6-7 років. Тривалість життя в природі – 10-20 років, в умовах неволі можуть жити значно довше. Основу раціону складають фрукти та рослини, деколи можуть споживати комах, яйця птахів. Активні вдень, вночі сплять сидячи на гілках, не будують схованок на деревах.
Що найбільше загрожує сіамангам?
- втрата ареалів проживання та їх фрагментація, через лісозаготівлю, розвиток інфраструктури та сільського господарства;
- браконьєрство з метою нелегальної торгівлі сіамангами;
Статус виду у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи (Red List of Threatened Species™) – «Зникаючий» (Endangered, EN). Охороняється відповідно до Додатку I Конвенції CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення). Охороняються національними законам Індонезії, Малайзії та Таїланду.
Мешканці Київського зоопарку
Перше, що ви побачите, коли зайдете через новий центральний вхід – унікальну арочну конструкцію одного з найбільших у світі вольєрів для сіамангів.
Ці мавпи – одні з наших найближчих «родичів» у тваринному світі. І тепер вони мешкають в умовах, максимально наближених до природних. Важлива особливість цього вольєру – великі живі дерева всередині. До речі, улюблене дерево наших сіамангів – черешня.
Зараз родина складається з Патріка, Тіси та їх дворічного малюка Тедді. У такому великому вольєрі (більше 20 метрів у довжину) сіаманги мають змогу майстерно демонструвати акробатичні рухи та свій унікальний спосіб пересування – брахіацію.
Вранці, коли тільки-тільки відкривається зоопарк, на території лунають співи сіамангів. А співи дійсно заворожуючі! Ці співи унікальні для кожної родини сіамангів, і дозволяють їм позначати свою територію.
Раціон родини складається з продуктів, максимально близьких за складом до тих, якими сіаманги харчуються в природі. Протягом всього року наші мавпочки ласують свіжими овочами та фруктами, горіхами, узваром, сухофруктами. А їх найулюбленіший смаколик – зофобаси (личинки деревного жука).
