Київський зоопарк

У Київському зоопарку на одне звірятко по дві няньки

Раз у п’ять-сім років ветлікарям Київського зоопарку випадає виходити малесеньке кенгуреня, що несподівано випало з маминої сумки. Про це кореспондентам «Вечірнього Києва» розповів головний ветеринарний лікар закладу Андрій Марунчин. У 2010 році першим в зоосаді вибрався на світ крихітний, майже прозорий живчик, ще без шерсті, схожий на страшненьке міфічне звірятко чупакабру, тому його й назвали Чупа. Важив масик лише 240 грамів. Після реанімації кенгуреня пішло на поправку. За місяць обросло шерстю і важить вже 360 грамів. За словами дбайливої доглядальниці, завідуючої відділом «Примати» Валентини Дикарєвої, кенгуряткові щодня доводиться робити массаж, зважувати. Ще недавно Чупа пив лише молоко з жовтком і вітаміни, тепер вже пробує каші і живе у рукаві з дублянки. Його братики та сестрички почнуть вибиратися з матусиних сумок лише влітку. «Якщо кенгуренята випадають із сумки матері, в більшості випадків мами їх вже до сумки не приймають і тваринки гинуть. У штучно створених умовах, таких як зоопарк, вдається зберегти багато видів різних диких тварин, які в природних умовах загинули б від переохолодження, дощу, нападу хижаків чи домінуючих особин», — зауважує Андрій Марунчин.

Півтора тижні тому з'явилася крихітка в індійських дикобразів. Визначити стать в малого дикобраза складно і небезпечно. Навіть фахівці зі стажем часто помиляються. А от «ім’я заслужити треба!, — переконаний завідуючий сектором «Дрібні хижаки» Ігор Довгий. —Слід зважити на багато факторів і звички дикобразика». Разом у зоосаді тепер п’ятеро таких голкастих. Їхні сусіди по павільйону «Пустеля», що поряд зі слоновником, — величезні сухопутні черепахи — зараз емоційні і колоритні, у них період весняного екстазу і гучні скрикування самця заповнюють весь простір вольєри. Наступний пік щастя у панцирних настане влітку.

Хвиля появи звіряток лише охоплює столичний зоосад. У вольєрах дуже багато тварин очікує поповнення сімейства: зебри, коні Пржевальського, олені, примати, птахи. І це буде достойна і радісна винагорода працівникам зоосаду за важку роботу.

Автор:  Руслана Ніколаєнко
Джерело:  «Вечірній Київ»