Київський зоопарк

08.10.2009

Консультант по зв’язкам із громадськістю Київського зоопарку Галина Бузан розповіла, як столичний зоосад витримав світову кризу і як вдалося відкрити низку нових експозицій

— Пані Галино, цього року активно спрацювала програма опіки над тваринами. Що вдалося зробити коштом опікунів?

— Завдяки реалізації програми опіки в Київському зоопарку нам вдається залучати чималі додаткові кошти. За 2008 рік – це близько одного мільйона гривень, за дев’ять місяців 2009 року вже близько 800 тисяч. Кошти спрямовуємо на розвиток зоосаду. Приміром, у підопічних звірів краще обладнані вольєри і краще ветобслуговування. Але найголовніше – в них збагачене середовищє, тобто наближене до природного існування, коли тварина постійно зайнята пошуком, розгадуванням головоломок. Ми робимо для тварин лабіринти, годівниці, іграшки. Доповнюємо раціон їжі, і обід подається не з мисочки, а в цікавій для звіря формі, коли їжу треба ще здобути з лантуха, коробки, шишки, кошика. Так боремося із найголовнішою проблемою тварин у зоопарку – нудьгою. Маємо кілька прикладів, коли опікун безпосередньо брав участь у долі тваринки. Опікун двох лисичок годує своїх підопічних і подарував їм будиночок-прихисток, оснащений спеціальними засувками, які дозволяють його максимально використовувати взимку або влітку. Завдяки опікуну вдалося провести операцію на найвищому рівні – слонові Бою прочистили канали раніше видалених бивнів. Скоригували раціон хоботного і вміло допомогли скинути надмірну вагу. Ми чітко слідували рекомендаціям провідного ветеринарного лікаря Європи професора Візнера і результат чудовий. Зоологи вигадали для слона годівницю-головоломку, постійно приносять у вольєр різні іграшки – колоди, великі коробки, в яких ховають їжу. Завдяки збагаченому середовищу слон більше рухається і це йому на користь. І все це коштом опікуна.

— Колода та коробки не вартують значних коштів, але ж, мабуть, необхідні фахівці, які знають на практиці, що корисно для тварини, а що завдасть шкоди…

— Не можна сказати, що ці новації трапляються з ініціативи опікунів. Проте тільки завдяки їх фінансовій допомозі ми здатні забезпечити повноцінне активне життя тварин. Наші зоологи запозичують досвід провідних зоопарків світу, насичують простір вольєрів різними функціональними елементами, тому звірі весь час зайняті пересуванням, добуванням, а не куняють біля годівниць. Нас консультують англійські зоологи Анна Вестбері та Стівен Пілчер, які працюють у Київському зоопарку з весни. Консультанти допомагають не лише порадами, а й разом із зоологами створюють ці іграшки. Наші зоологи штудіюють стоси літератури по збагаченню середовища, а консультант Стівен допомагає розібратися на практиці, що варто впроваджувати, а що не пройде, бо він чудово знає ці моменти.

— На що найголовніше зоопарк витрачає кошти опікунів?

— Створюються нові, гарні експозиції, або ж ремонтуються старі. За 9 місяців цього року відкрито нові експозиції для броненосців, індійських дикобразів, носух, на центральній алеї встановлено чотири літні вольєри для папуг. Пишаємося, що умови утримання для звірів в нових вольєрах в нас максимально наближені до природних. Тварини не скуті стінами, небо над ними не затягнуто сіткою, вдалося обійтися загорожею під незначною напругою. Цей новий для нас підхід – використання електрошокерів – використовують в усіх зоопарках світу, а особливо в Європі. Побудовано великий, зручний вольєр для рідкісної карпатської рисі, він проходить ретельні випробування. І зовсім скоро у свій вольєр переселиться наша самочка, рись Рікі. Невдовзі до неї привезуть самця з Національного карпатського парку.

Компанії-опікуни підтримують наші свята природоохоронного спрямування, присвячені тим чи тим тваринам. Надають матеріальну, технічну допомогу і в організаційній частині. Якщо опікуном, приміром, у ведмедя є ТЦ «Більшовик», тоді «День ведмедя» повністю організовує він. Тож на святі усі повітряні кульки, папір, фломастери, пластилін, призи та подарунки – від спонсора. Тим часом зоопарк виконує свою просвітницьку функцію – проводимо зоовікторини, працюють наші лектори, які розповідають про тварин. У більшості випадків аніматори – це теж зоопарківські працівники.

У носорожихи Тривоги погані вісті – закінчився договір з опікуном, банком «Аркадою», тож запрошуємо взяти опіку над солідною твариною. У жирафів так само поки що немає опікуна.

Цього року була помічена тенденція: опікунами почали ставати звичайні фізичні особи, і дуже багато. А поштовх цьому дали депутати Київради на чолі з мером Леонідом Черновецьким. Депутати взяли під опіку великих тварин, досить дорогих в утриманні. А люди, які просто приходять до зоопарку сім’ями погуляти, звичайні кияни, або гості з інших міст, беруть тварин під опіку досить часто за невеликі кошти — 5-10 тисяч на рік, і це також серйозна допомога зоопарку. Ми безмежно вдячні всім нашим опікунам за кожну гривню, за увагу, за допомогу.

Щодо розвитку експозицій зоопарку в цілому, в якому були б задіяні опікуни, – то поки що все зупинялося на етапі переговорів. Так, опікун пінгвінів Гумбольдта планував облаштувати для них басейн. У підсумку наміри відклали на потім. Немає фінансів. Отже, можна сказати, що опікуни столичного зоосаду нині здебільшого тільки годують звірину.

— Кошти з міського бюджету зменшили перелік проблемних об’єктів зоопарка?

— На цей рік за бюджетні кошти планували реконструювати слоновник, зробити мавпятник, передбачалося фінансування «Програми розвитку зоопарку на 2009-2013 роки», а на реалізацію 5-річної програми необхідно 276 млн. грн. На жаль, фінансування намірів в цьому році взагалі не пішло. Мерія фінансує зоопарк тільки в частині заробітної плати і частково комунальних платежів. Це все, що ми маємо від міста в допомогу. За програмою Соціально-економічного розвитку Києва передбачене фінансування завершення будівництва вольєра на «Ведмежому континенті», можливо, місто виділить кошти. Якщо вдасться завершити цю роботу, тоді відвідувачі нарешті зможуть побачити чотирьох білогрудих ведмедів. Поки що вимушені утримувати їх у невеличких доісторичних клітках. І це знущання над ними. Завершити об’єкт лише силами зоопарку неможливо. Нині вольєр готовий на 80%, і нам необхідно 4,4 млн. грн., за які встановлять скло між тваринами та відвідувачами, навіси для людей на випадок дощу, всередині необхідно докласти комунікації водогону і системи водойм, провести легкі оздоблювальні роботи.

На будівництво мавпятника фінансування не виділено. Цього року переглянуто рішення щодо цього об’єкту. Павільйон людиноподібних мавп не будуватимуть за наявним проектом, а довгобуд з куполом використають для інших цілей. Можливо, як інформаційно-просвітницький центр. Експерти Євроазіатської асоціації зоопарків та акваріумів і дирекція Київського зоопарку визнали довгобуд з півтораметровими бетонними стінами надмірно ресурсоенерговитратним, недоцільним в експлуатації і тому вивчаються проекти сучасних мавпятників кращих зоопарків світу.

Майже завершено реконструкцію слоновника. Триває оздоблення внутрішніх приміщень. Тож вже цієї зими, нарешті, можна буде споглядати нашого красеня навіть узимку. Відвідувачі зможуть зайти у внутрішні приміщення і через скло бачити слона. У слоновнику проклали нові каналізацію, електрику, вентиляційну систему, а підлога тепер допомагає сточувати нігті слона. Облаштували місце для сну – це спеціальний настил із гуми. І провели оздоблювальні роботи, адже раніше укладена плитка вже почала сипатися. У слоновнику тепер тепло, світло, затишно і без запахів. А в жирафнику зробили нову вентиляційну систему і кращу підлогу.

Нашими постійними крупними партнерами залишаються компанія «Nivea» і ТЦ «Більшовик», окремі депутати Київради.

— Нині в зоопарку щось не видно табличок із назвами столичних районів, які ще років п’ять тому мали закріплені за ними території і наводили на них лад. Разом із табличками пішла в забуття й допомога від 10 столичних районів?

— Цьогоріч районні влади не відсторонилися від Київського зоопарку, та сильно не присторонилися. КМДА було видане розпорядження про участь районних державних адміністрацій у підготовці до весняно-літнього сезону. Тоді ж було поділено територію зоопарку на умовні зони, закріплені за різними районами. Проте райони цього року дуже слабо брали участь у благоустрої. Дарницький та Дніпровський райони участь у підготовці до 100-го весняно-літнього сезону не брали взагалі. Інші райони лише частково допомогли – озеленили територію, покосили траву, прибрали сухостій, пофарбували лавки. Ця робота у нашому старому парку необхідна. Зоопарк цьогоріч виконав усю роботу з благоустрою власними силами з допомогою студентів та громадських організацій. Чудово допомогла нам корпорація «Київавтодор» — майстри відремонтували зоопарківські доріжки. Ми сплатили лише за матеріали.

— Якщо мільйонної допомоги від міста зоосад не дочекався, тоді яким чином Київський зоопарк може купувати якісних чистокровних тварин?

— Кошти, які надходять за рахунок програми опіки над тваринами, спрямовуються на розвиток зоопарку: будівництво нових вольєрів, ремонт, придбання нових тварин. Цілий рік Київський зоопарк святкував своє сторіччя. І нам подарували багато нових тварин, тому й не довелося витрачати кошти опікунів на покупку. У нас з’явилася парочка броненосців, прайд левів, багато птахів. Подарунків – цілий список. Зоопарк зоопарку дарує сертифікат, і дирекція зоосаду вирішує, якими тваринами доцільно поповнити коллекцію і чи вдасться створити для звіра належні умови. Ми не прагнемо кількістю тварин наповнити простір. Наше завдання – створити максимально комфортні умови для зоопарківських тварин.

Автор:  Руслана Ніколаєнко
Джерело:  «Вечірній Київ»