Збираючись до Київського зоопарку більшість відвідувачів планує познайомитися з різноманіттям тваринного світу, побачити тих чи інших членистоногих, риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців тощо. Але не слід забувати, що територія зоопарку становить 34,2 га і значну частину цієї площі займають насадження. Тобто Київський зоопарк є також великим парковим масивом, розташованим у центрі міста. Його зелені насадження не тільки створюють фон для вольєрів, вони мають значну власну цінність і самі по собі становлять інтерес.
Остання інвентаризація насаджень зоопарку була проведена у 2001 р. Тоді на його території було виявлено (без урахування сортів троянд та плодових рослин) близько 130 видів та культиварів (сортів) дерев, кущів, напівкущів та ліан. Серед насаджень Києва більшу кількість видів та культиварів мають тільки ботанічні сади (Національний ім. М.М.Гришка, ім. Фоміна та Національного аграрного університету) та Сирецький дендропарк. Усі інші парки за цією ознакою поступаються зоопарку.
Насадження зоопарку складаються з хвойних та листяних рослин. Хвойних дерев та кущів було 19 видів та культиварів (сортів). Серед них реліктова рослина гінкго дволопатеве. Реліктовими називають такі види рослин, які збереглися з минулих геологічних епох. Гінкго зростали на Землі понад 60 мільйонів років тому, тоді, коли серед тварин панували динозаври. Динозаври вимерли, вимерло і багато видів рослин, проте з тих часів до наших днів зберігся лише один вид гінкго — гінкго дволопатеве. У нього немає родичів, він один у своєму роді, родині, порядку, класі. У зоопарку є 4 молодих деревця гінкго.
З родини Соснових у зоопарку можна побачити ялину звичайну, ялину колючу «Сизу», ялину сизу «Конічну», сосну звичайну, сосну чорну, сосну Веймутова, ялицю одноколірну, псевдотсугу Мензиса, модрину європейську.
Ялина звичайна є одним з найпоширеніших видів у зоопарку (понад 200 рослин зростає на його території), проте це переважно молоді деревця з діаметрами стовбурів від 2 до 24 см. Дерев з діаметрами стовбурів від 26 до 40 см лише 15. Назва рослини — ялина колюча «Сиза» є науковою, у побуті ці дерева найчастіше називають голубими ялинами. Вони є окрасою будь-яких насаджень і зоопарку зокрема. Понад 50 дерев ялини колючої «Сизої» є на його території. Ялина сиза «Конічна» — надзвичайно декоративна рослина. Вона росте дуже повільно, має дуже щільну крону суворо конічної форми. Невеличка композиція з 4 цих рослин прикрашає одну з ділянок парку.
Рід сосна представлений 3 видами, проте навіть сосна звичайна — вид, який утворює ліси навколо Києва, у зоопарку представлений лише кількома рослинами, сосна чорна взагалі одна (хоча цей декоративний вид добре переносить кліматичні умови Києва). Сосна Веймутова — дуже декоративний вид, проте він страждає від грибкових захворювань і випадає з насаджень. У зоопарку лишилося 4 рослини.
Ялиця одноколірна за кольором хвої та формою крони подібна до ялини колючої «Сизої», проте хвоя у неї довша та м’якіша. У зоопарку росте лише одне велике двостовбурне дерево (його висота 22 м, діаметр стовбура 40 см). Проте через затінення нижні гілки у нього відмерли і крона виявилася піднятою високо.
Псевдотсуга Мензиса — красиве дерево з м’якою хвоєю та оригінальними шишками. У зоопарку висаджено кілька молодих деревець. А от модрини європейські у зоопарку — одні з найстаріших дерев. Є сім рослин з діаметрами стовбурів від 46 до 84 см. На відміну від інших представників родини, модрина скидає на зиму хвою.
З родини Кипарисових у зоопарку були туя західна та її культивар — туя західна «Колоноподібна», туя велетенська, ялівець звичайний, ялівець козацький та його культивар — ялівець козацький «Тамариксолистий», ялівець лускатий, ялівець віргінський та кипарисовик Лавсона.
Туя західна висаджена у зоопарку окремими деревами та рядами. (усього понад 600 рослин), крім того з неї сформовані живоплоти. Здавна вирощується у зоопарку ялівець козацький — низькорослий кущ. Росте він як великими куртинами, так і окремими кущами. Ялівець віргінський навпаки — велике дерево. У зоопарку є лише одна стара рослина цього виду. Інші перелічені вище види з’явилися у зоопарку нещодавно, це невеличкі молоді рослини. Вже після проведення інвентаризації насадження зоопарку поповнилися кількома культиварами туї західної (зокрема на розсаднику зоопарку було вирощено багато посадкового матеріалу туї західної «Вересоподібної»), дуже красивим культиваром широкогілочника східного —«Золотавим», культиварами ялівця лускатого — «Розпростертим» та «Мейєра», тсугою канадською, занесеним до Червоної книги України видом — тисом ягідним та іншими. Підростає на розсаднику посадковий матеріал трьох декоративних культиварів тису ягідного.
Серед листяних дерев найрозповсюдженішими у зоопарку є клен гостролистий (260 рослин), гіркокаштан звичайний (175), яблуня домашня (150 дерев у плодовому саду), ясен звичайний (140), в’яз гладенький (110), береза повисла (100), робінія звичайна, відома більше як акація біла (95), липа серцелиста (90), тополя італійська, відома ще як тополя пірамідальна, та верба біла (по 65 рослин), клен ясенелистий (60), тополя чорна та клен цукристий (по 55), груша лісова (50). В’яз гладенький та інші види ільмових страждають від голландської хвороби, часом гинуть навіть дуже великі рослини. Ще кілька років тому дуже швидко розповсюджувався територією зоопарку клен ясенелистий. Але були вжити заходи і кількість рослин цього не дуже декоративного виду знизилася. Найтовщими деревами зоопарку виявилися верби білі, верби білі «Жовті Плакучі» та тополі чорні. Діаметри стовбурів окремих рослин сягнули 1 м 20 см — 1 м 40 см. На жаль, верби та тополі є рослинами з невеликою тривалістю життя. З часом їх уражують гриби-трутовики, на гілках селиться омела. Через велике дупло у стовбурі, найбільша верба стала аварійною і її довелося спиляти. Але ще й досі пень та частини її товстезного стовбура можна побачити неподалік від входу у вольєрі для ібісів.
Перелічені вище види усім добре відомі. Тому краще розповімо про інші, не дуже поширені, проте цікаві рослини.
На території зоопарку зростають дерева 6 видів кленів: гостролистого, явора, польового, татарського, цукристого та ясенелистого. Найрозповсюдженіший серед листяних дерев вид зоопарку — клен гостролистий. Проте крім типових рослин, на території можна побачити клен гостролистий «Кулястий». Дерева цього культивару (сорту) мають щільну суворо кульоподібну форму. Для підтримання такої форми крони дерево не потрібно формувати. Крона буде кулястою завдяки біологічним властивостям даного культивару.
Дуже багато ясенів звичайних зростає у зоопарку. Але це — типові рослини. Крім них в насадженнях зустрічається ясен звичайний «Плакучий». Він має видовжені пагони, яки звисають до землі.
Всі знають дуб звичайний. Кілька дубів росте і на території зоопарку. Але крім типових рослин, у дуба звичайного є декілька культиварів і серед них — «Пірамідальний». Цей культивар відрізняється від типових рослин вузькоколоноподібною формою крони. П’ять дуже старих дерев (діаметри їх стовбурів дорівнюють 42–96 см) дуба звичайного «Пірамідального» знаходяться на території зоопарку. З роду дуб у зоопарку також можна побачити дуб червоний. Це вид інтродукований (завезений) з Північної Америки. Його листя, більше подібне до листя клена, ніж дуба звичайного, стає восени червоним або бронзовим. Тому дуб червоний і отримав таку назву. Дуби відносяться до родини Букових. Назва родини дана від бука — дерева висотою до 30 м та з діаметром стовбура до 2 м, яке природно зростає у Західній Європі, а в Україні — у Карпатах та Криму. У зоопарку є 8 дерев, найтовще з них має діаметр 72 см.
Завжди викликає інтерес бархат амурський. Цей вид завезений з Далекого Сходу. Його особливість полягає у тому, що на корі утворюється корок. У старих дерев він може бути 7 см завтовшки. У зоопарку є 7 дерев бархату амурського. Серед них — як зовсім молоді деревця, так і трохи старші, на стовбурах яких вже почав утворюватися корок.
Інше дерево, яке хоча і не утворює корок, проте все ж таки має товсту кору — каркас західний. Цей вид природно зростає у Північній Америці, є родичем наших в’язів (ільмів, берестів, карагачів). Проте на відміну від в’язів, плід яких — крилатий горішок, плід каркасу — ягода червоного або оранжевого кольору.
Катальпа яйцеподібна приваблює погляд надзвичайно великим листям (воно буває 25 см завдовжки) та зібраними у 25–сантиметрові волоті чудовими жовтуватими квітами з двома оранжевими смужками та темно-фіолетовими плямами. Восени ж з квіток утворюються коробочки до 30 см завдовжки та до 1 см у діаметрі. Коробочки пучками звисають до землі, нагадуючи макарони. Тому іноді катальпу називають макаронним деревом. У зоопарку є 8 катальп, найтовща має діаметр 50 см.
Таємничістю сходу віє від назви платан, або чинар. Проте різні види платанів зростають у різних регіонах — Європі, Азії, Північній Америці. У зоопарку є лише одне дерево платану. Але варто зупинитися і помилуватися ним. Має воно діаметр стовбура 80 см, та надзвичайно широку розлогу крону. Листя його трохи нагадує листя клена гостролистого, чи іншого клена — явора (точніше навпаки, листя цих кленів нагадує листя платану, бо наукова назва клена гостролистого — Acer platanoides, тобто клен, подібний до платану, а явора — Acer pseudoplatanus — клен ложноплатановий). Проте листя платану щільніше. Плоди платану зібрані у супліддя — кульки, які звисають на довгих плодоніжках.
В Україні знаходяться природні ареали декількох видів лип. У зоопарку зростає багато дерев липи серцелистої. А от липа американська лише одна. Від серцелистої липи вона відрізняється кількома ознаками, але головні серед них дві: перша — липа американська має величезні листки — на пагонах, які не несуть квіток, листки можуть бути до 25 см завдовжки, на пагонах з квітками — до 15; друга — на кінцях пагонів листки можуть бути набагато менші за розмірами.
Батьківщиною лікарської рослини софори японської є, як це і зазначено у назві, Японія, а також Китай. В Україну її завезли на початку ХІХ ст. Зараз вона дуже поширена у південних областях. У Києві зустрічається рідко. Одне з місць, де її можна побачити, — зоопарк. Щоправда лише 2 дерева софори є на його території.
У зоопарку зростають дерева трьох видів горіхів: відомого усім горіха грецького, горіха маньчжурського, який був завезений з Далекого Сходу, але настільки виявився пристосованим до кліматичних умов України, що став поширюватися самосівом, та горіха чорного. Батьківщиною горіха чорного є Північна Америка. Це велике дерево (в Америці — до 50 м заввишки) з борозенчастими округлими горіхами діаметром 4 см. Дерево має надзвичайно цінну деревину. У зоопарку знаходиться лише один екземпляр горіха чорного з діаметром стовбура 70 см.
Цікавою рослиною є церцис канадський. Походить він, зрозуміло, з Північної Америки. Відноситься до родини бобові. Цвіте до розпускання листя. Квітки до 1 см у діаметрі зібрані у пучки по 4–8 шт., рожеві, або рожево-лілові. Під час цвітіння уся рослина здається оповитою рожевим туманом. Особливістю церциса у тому, що квітки можуть розташовуватися прямо на гілці і навіть прямо на стовбурі дерева.
У зоопарку зростають дерева 5 видів тополь: чорної, білої, італійської (пірамідальної), осики (тополі тремтячої) та тополі китайської. Остання найменш розповсюджена у насадженнях Києва. Відрізняється від інших тополь звисаючими вниз довгими пагонами. У зоопарку було 19 рослин цього виду з діаметрами стовбурів від 20 до 64 см.
Глід м’якуватий — деревце до 6–10 м заввишки, або кущ. Батьківщина — Північна Америка. Відрізняється великими розмірами плодів. Вони досягають 2 см у діаметрі (найпоширеніший в Україні вид глоду — глід одноматочковий має плоди 0,7–1 см завдовжки). Плоди глоду м’якуватого яскраво-оранжево-червоні з розсіяними білуватими крапочками, дуже смачні.
У зоопарку зростає багато красивоквітучих кущів. У першу чергу це бузки. Є багато різних сортів бузку звичайного (простих та повноквіткових, різних кольорів — білого, бузкового, лілового тощо), а також бузок угорський, який відрізняється листям, суцвіттями та терміном квітування.
Почесне місце займають у насадженнях зоопарку троянди. Представлені рослини з різних груп: чайногибридні, паркові, плетисті тощо. Уся гама кольорів — білі, рожеві, червоні, жовті сяє на ділянках з трояндами.
Півонія деревоподібна — це кущ до 2 м заввишки родом з Китаю. Її одиночні квітки мають діаметр до 30 см. Квітки можуть бути білими, рожевими, червоними, простими, або повноквітковими. Цвіте півонія на початку травня, одночасно з бузком звичайним і завжди привертає увагу. У зоопарку є 9 кущів півонії.
Крім перелічених красивоквітучих кущів у зоопарку зростають садові жасмини звичайні, дейції шорсткі, форзиції звисаючі, різні види таволг, керія японська і список цей може бути продовжений.
Пройдемося доріжками зоопарку звертаючи увагу на його рослинний світ. Почнемо екскурсію, як і завжди, від головного входу. Підемо не прямо (на місток), а повернемо праворуч, туди, куди показує вказівник «Початок огляду». Тут знаходиться майданчик, на якому збираються відвідувачі, що планують разом здійснити екскурсію. Поруч з цим майданчиком росте три старих бука лісових. Від майданчика йде доріжка, з лівого боку обмежена формованим живоплотом з туї західної. Живопліт дуже щільний та широкий. Неформовані дерева туї ростуть з іншого боку доріжки. За живоплотом з туї — куртина з чотирьох ялин колючих «Сизих». Між трьома старими буками та цими ялинами — три кущі півонії деревоподібної. Ще три куща півонії деревоподібної є з іншого боку куртини ялин колючих «Сизих». Відразу за куртиною ялин росте липа американська, а за нею липа серцелиста (дерево з чотирма стовбурами). Навіть з доріжки легко побачити, наскільки відрізняється листя у цих двох видів.
Доріжка плавно повертає ліворуч і веде до мосту. З обох боків доріжки вже не живопліт з туї західної, а живопліт з бирючини звичайної. Ліворуч від доріжки за живоплотом ростуть ялини звичайні. А праворуч від доріжки на галявині стоїть невеличке (до 4 м заввишки) молоде деревце (далі за ним знаходяться два великих пня). Це дерево — церцис канадський. Хоча рослина молода, вона вже квітувала, і тому, щоб побачити цвітіння церцису, можна приходити до зоопарку.
Йдемо далі і праворуч бачимо ще дві ялини колючі «Сизі».
Переходимо місток і опиняємося на перехресті: одна доріжка йде ліворуч, інша праворуч. Вздовж доріжки, що пішла ліворуч росте чотири дерева дуба звичайного «Пірамідального», а у доріжки, що йде праворуч — один. Прямо перед нами — галявина, на якій висаджені різноманітні троянди та інші квіти.
Підемо праворуч у напрямку до вольєру з страусами. Ще до вольєру, ліворуч від доріжки, бачимо композицію з трьох рослин — туї західної, ясена звичайного «Плакучого» та ялини колючої «Сизої».
Праворуч від доріжки, у вольєрі з страусами, звернемо увагу на старе дерево сосни Веймутова.
Ліворуч від доріжки починається ділянка з водоймою фламінго. На куті цієї ділянки росте старий тристовбурний явір. Вздовж південної межі цієї ділянки йде доріжка. Якщо піти нею, то всередині ділянки можна побачити ще одне дерево церциса канадського, гінкго дволопатеве, таку цікаву рослину, як тамарикс (має лускоподібні листки до 2 мм завдовжки та китиці дрібних квітів, які у своїй масі створюють гарний декоративний ефект), а далі ще одне гінкго і у західного краю ділянки — ще одне.
Але повернемося на основний маршрут і підемо далі повз вольєри з зубрами та бізонами. Щоправда подивимося не на цих цікавих тварин, а у протилежний бік. Тут є майданчик для огляду озера фламінго. Стоячи на цьому майданчику Ви легко побачите на його протилежному боці два дерева верби вавілонської «Звивистої» (відомої також під назвою верба Матсуда «Звивиста»). Усі пагони цього культивару через певні відстані начебто скручені. З цього ж майданчика, на тому ж протилежному боці озера, але далі у бік ведмежатника, можна побачити старе дерево ялиці одноколірної.
Якщо продовжити шлях до ведмежатника, то неподалік від оглядового майданчика, але вже на цьому боці озера не можна не помітити п’ять старих модрин європейських.
Далі доріжка приведе до ведмежатника. Пройдемо між ним та вольєрами з кіньми Пржевальського та верблюдами. Тут серед доріжки залишено зелений клаптик, на якому росте ще дві старі модрини європейські. Далі доріжка йде між ведмежатником та вольєром з африканськими страусами. Знову ж таки серед доріжки залишені лунки. У одній росте клен ясенелистий, а у другій — старе (до того ж єдине у зоопарку) дерево ялівця віргінського.
Підемо далі прямо. Праворуч буде вольєр з яками, а ліворуч — озеленена ділянка. На її краю росте береза пухнаста, далі куртина беріз повислих, стара вільха чорна, а ще далі — катальпа яйцеподібна.
Праворуч від доріжки, перед вольєром з оленями, звернемо увагу на досить товсті тополі чорні. Ліворуч від доріжки навпроти цього вольєру нещодавно посадили декоративні кульивари яблунь. Ці культивари виведені з використанням дикорослого виду — яблуні Недзведського. Для них притаманний пурпуровий колір листя, квіток, шкірки дрібних плодів, а також пурпуровий колір м’якуша плодів і навіть(!) деревини.
Наступну зупинку зробимо між вольєром з оленями Давида та дитячим майданчиком з альтанками, гойдалками та гірками. Між доріжкою та дитячим майданчиком росте високе розлоге дерево (щоправда дещо обпиляне під час боротьби з омелою). Це горіх чорний.
Продовжимо наш рух прямо між вольєрами та українською садибою (контактним зоопарком), повз вольєри з кенгуру. Праворуч від доріжки побачимо одне хвойне дерево — сосну чорну.
Між експозицією «Пустеля» та слоновником росте 3 горіхи маньчжурські.
Перед вольєром жирафів приверне увагу платан. У сувору зиму 2005–2006 р. на його стовбурі з’явилися тріщини, викликані морозом. Проте як тільки морози послабли, тріщини закрилися. Так що є надія, що дерево ще досить довго буде прикрашати територію зоопарку.
З протилежного від платану боку доріжки створено японський сад. У цьому саду висаджено багато цікавих рослин: культивар клену пальмолистого, сосна гірська, ялівець лускатий, тис ягідний, тсуга канадська та інші.
Від японського саду повернемо ліворуч і пройдемо до «Острова звірів». Праворуч від доріжки, навпроти вольєру для пінгвінів, росте великий кущ глоду м’якуватого. Він щороку рясно родить. Плодами люблять поласувати як люди, так і різні тварини, що утримуються у зоопарку.
Навпроти вольєру для левів — гайок осик. За ним — «Парк юрського періоду». На цій ділянці росте багато цікавих рослин: ялини колючі «Сизі», широкогілочник східний «Золотавий» (відомий також під назвою біота східна «Золотава»), різні культивари ялівцю лускатого, будлеї, магонія падуболиста, скумпія та інші.
Від «Парку юрського періоду» підемо до орлятника. Ліворуч від доріжки побачимо гледичії звичайні. Ці дерева цікаві тим, що мають двічі складний лист, а також тим, що на їх стовбурах та гілках зростають величезні, часто розгалужені, колючки.
Перед орлятником — дерев’яна скульптура: зайчик, лисичка, кабан та ведмідь. Вона вирізана з в’яза гладенького. Це було товстезне та величезне багатостовбурне дерево. Але, захворівши голландською хворобою, воно протягом одного сезону загинуло. На жаль, хоча хвороба відома вже століття, ліків від неї не знайдено. І добре, що в’яз не зрізали під корінь, а перетворили на цікаву скульптурну композицію.
Біля орлятника звернемо увагу ще на одну катальпу, дві ялини колючі «Сизі» (щоправда яскравість сизого забарвлення у них різна, одне дерево набагато голубіше іншого) та на два молодих бархати амурських.
Від орлятника пройдемо до фонтана с скульптурами персонажів казки про Буратіно. Фонтан знаходиться у центрі майданчика, який обсаджений гіркокаштанами звичайними.
Далі широкою доріжкою попрямуємо у бік входу. Доріжку з обох боків оточує формований живопліт з пухіроплідника калинолистого. Ліворуч від доріжки — дуб червоний. Проходимо трохи далі і (знову ліворуч) бачимо сосну Веймутова та ще один великий дуб червоний. Там, де закінчується живопліт з пухіроплідника, ліворуч від доріжки росте група горіхів маньчжурських. Вони дають самосів, який можна побачити праворуч від доріжки (кілька молодих рослин). Трохи далі від цих молодих горхів — досить велике дерево горобини грецької. У зоопарку є лише одна рослина цього виду.
Праворуч від доріжки можна помітити штамбові рослини. На підщепу, висотою 1 м, був прищеплений кущ. Як тільки не називали цю рослину — і вишня трилопатева, і слива трилопатева, і мигдаль трилопатевий. Є у цієї рослини щось спільне з вишнями, сливами та мигдалями, але, уважно дослідивши, помітили, що вона відрізняється від усіх, і дали їй самостійну назву — луізіанія трилопатева. Є у цього виду надзвичайно красивий культивар — «Повноквітковий». Саме він і прищеплений на штамбі. Багатопелюсткові рожеві квіти рясно сидять на гілці створюючи дивовижний декоративний ефект. На жаль, луізіанія дуже потерпає від грибкової хвороби — моніліального опіку. Якщо не обробляти рослину бордоською рідиною, вона втрачає декоративність і взагалі може загинути.
Два дерева каркасу західного праворуч від доріжки можна впізнати за наростами на корі. Неподалік від каркасів знов бачимо катальпу, а за нею айлант найвищий. Ще три айланти знаходяться трохи далі.
Ліворуч від доріжки знаходиться атракціон «Зірка, що стрибає». навпроти цього атракціону, праворуч від доріжки — галявина. На ній росте бузина чорна «Золотава», три кущі півонії деревоподібної, псевдотсуга Мензиса та гінкго дволопатеве. З одного боку галявини — ялини колючі «Сизі», з іншого — ялини звичайні. За ялинами колючими «Сизими» — дуже велике дерево тополі чорної.
Тепер лишається перейти один місток, потім другий і опинитися там, де було розпочато екскурсію.
Ми пройшли лише одним маршрутом, не ходили до озер і павільйону «Птахів», не підходили до павільйону «Мавп», не проходили поперечними доріжками, що з’єднують описаний маршрут, звертали увагу лише на окремі з тих рослин, які нам попадалися на шляху. Бо описати усі види та розповісти де знаходяться їх екземпляри у короткій довідці неможливо. До того ж ми говорили тільки про дерева, кущі та ліани. Але у зоопарку зростає велика кількість квітів: однорічники, дворічники та багаторічники, є ґрунтопокривні рослини. Просто не можна не сказати про різні види та культивари хост, що прикрашають насадження. Зокрема дуже великі рослини хости ланцетолистої є у тієї доріжки, яка оточена живоплотом з пухироплідника калинолистого. А, крім того, у закритих приміщеннях «Острову звірів» та «Павільйону птахів» зростають рідкісні тропічні та субтропічні рослини. Тому, відвідуючи зоопарк, звертайте увагу і на рослинний світ, бережно ставтеся до дерев, кущів, квітів, не ламайте гілок та не зривайте квіток, не топчіть газони, не смітіть, не пошкоджуйте таблички з назвами рослин. Тоді кожний прихід до зоопарку збагатить вас новими враженнями від побачених тварин та рослин, принесе насолоду від повноцінного відпочинку серед зелених насаджень.
Насадження Київського зоопарку