Гіпопотам

Бреста пасеться

Стадо гіпопотамів відпочиває

Початок сутички між самцями (Кенія)

У Київському зоопарку проживає найстарша самиця гіпопотама в Європі – 57-річна Бреста. Зазвичай бегемоти живуть в зоопарках не більш за 40-45 років, а в природі – не більше 30-40. В природних умовах тварина має шукати їжу, охороняти свою територію, знаходити партнера для розмноження та уникати хижаків і браконьєрів.

Природне середовище гіпопотамів, або бегемотів – узбережжя африканських водойм. Вони ведуть напівводяний спосіб життя, тож добре плавають і пірнають. На ногах в них перетинчасті пальці, вони володіють здатністю замикати ніздрі під водою, а очі і вуха розташовані на верхній частині голови і нерідко це єдине, що видно над поверхнею. Шкіра бегемота надзвичайно чутлива – вона реагує навіть на укуси комах чи найменші дотики. А під сонцем вона виділяє рожевий слиз, що захищає від пересихання та розтріскування.

Гіпопотами пасуться, поїдаючи навіть ту траву, яку ігнорують слони. Адже їхній величезний шлунок і довгий кишківник дає змогу ефективно перетравлювати щоденно більше 40 кг різних травянистих рослин. Живуть бегемоти групами по 10-20 (інколи більше) особин. Групи утримують свою територію. Конфлікти між самцями, що охороняють ділянки стада, або між конкурентами під час сезону парування дуже жорстокі і можуть бути летальними для тварин.

Для людей бегемоти теж небезпечні. Щороку в Африці від них гине більше людей, ніж від будь якого іншого виду. А люди, в свою чергу, вбивають їх заради ікол, шкіри та мʼяса. Бегемотів часто утримують не лише зоопарки, але й просто багатії у приватних звіринцях. Так, в Колумбії до 2009 року існувала невелика популяція бегемотів, що втекли у 1993 році зі звіринця відомого наркобарона Пабло Ескобара.

Автор тексту та фото: М.Г. Шквиря, к.б.н., науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України


Повернення до списку