Слон індійський Elephas maximus

Біологічна класифікація

Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хоботні (Proboscidae)
Родина: Слонові (Elephantidae)

Зовнішній вигляд

Індійський слон - це друга за величиною наземна тварина. Маса дуже рослих старих самців індійського слона не перевищує 5т, висота в плечах 2,5-З м, а довжина до 6 м. Бивні у слона це видозмінені зуби, а саме різці.

В індійського слона великі бивні є тільки в самців і вони рідко досягають довжини 1,5 м і маси 20 — 25 кг. Серед індійських слонів досить часто бувають самці без бивнів. Крім бивнів, слон має ще 4 так звані "щічні" або корінні зуби. В міру їх зношування, вони замінюються новими. За життя вони можуть змінитися 6 разів. Вуха індійського слона порівняно невеликі, витягнуті вниз і сильно загострені. Хобот слона - це видозмінена в процесі еволюції верхня губа. Він є дуже вправним і чутливим, що дозволяє підіймати з підлоги дрібні предмети. Хобот має близько 40 тис. м'язів та сухожиль. За його допомогою слон дихає, добуває їжу, захищається, пестить своїх малюків, приймає піщаний чи водний душ. Шкіра дорослого слона має товщину до 35 мм, але надзвичайно чутлива до спеки, ударів і укусів комах.

Індійські слони споріднені з мамонтами ближче, ніж з африканськими слонами. В ногах слона розташовані рецептори, завдяки яким слон вловлює найменші струси ґрунту. Живуть слони довго — до 70-80 років.

Місця проживання і ареал

Індійський слон лісовий житель. При цьому він віддає перевагу світлим лісам з густим підліском з чагарників і особливо бамбука. Влітку слони піднімаються досить високо в гори по лісистих схилах, і в Гімалаях вони зустрічаються біля кордону вічних снігів. Дикі слони розселені в Північно-Східній, Східній та Південній Індії, Східному Пакистані, Бірмі, Камбоджі, Таїланді, Лаосі, Непалі, Суматрі і Цейлоні.

Спосіб життя

Найчастіше дикий індійський слон тримається сімейними групами по 10-20 тварин, але зустрічаються одинаки і стада до 100 і більше голів. У стадах слонів дорослі самці складають близько 30%, самки — 50% і молоді — 20%. У кожному стаді є стара досвідчена самка, якій підпорядковуються інші тварини. Звичайна швидкість слона — 4—6 км/год, але при необхідності він здатен розвивати швидкість до 30—40 км/год. Слон спить лише 2—4 год. на добу. Слони добре плавають і можуть запливати на острови, які знаходяться біля берега. За інтелектом, слони належать до десятки найрозумніших тварин світу. Їх мова складається з сотні звуків. Слони емоційні, люблять спілкуватися, мають відмінну пам'ять.

Харчування

У раціон індійських слонів входить виключно рослинна їжа у вигляді трави, кори та листя дерев, коріння рослин, бананів, цукрової тростини. Часом стада слонів здійснюють набіги на сільськогосподарські угіддя, знищуючи, таким чином, весь урожай. На кожній обраній ділянці тварини зупиняються лише на кілька днів, з величезною швидкістю знищуючи всю навколишню рослинність. Дорослий слон може з’їсти 200 кілограмів трави, пагонів чагарників та листя за день. Щоб прогодувати одного слона протягом року, потрібна рослинність з площі 5 кв. км. Слони мають поганий зір, але дуже чуйний слух, який допомагає їм почути найближчу водойму, або насування небезпеки. Всього за один день слон випиває від 100 до 220 л води, тоді коли хобот цього велетня вміщує всього 7,5 літрів рідини.

Розмноження

Слони стають статевозрілими у віці 12-15 років, слонихи – в 10-12 років. Розмножуються тварини в будь-який час року. У шлюбний період, у самців підвищується рівень тестостерону, і тварини в цей час сильно збуджені й агресивні. Вагітність самки триває від 18 до 22 місяців. Слоненя народжується з вагою приблизно 100 кілограмів, заввишки до 1 метра. За день дитинча випиває до 11 літрів молока. Самка годує малюка молоком до 2 років. Самець залишає стадо у віці 8-12 років, а самка залишається біля матері все своє життя.

Слон у Київському зоопарку

У Київському зоопарку відвідувачі можуть спостерігати за 12-річним азійським слоном Хорасом. У великому літньому вольєрі у нього є басейн та величезна парасоля. Водні процедури нашого ще маленького велетня завжди збирають радісні натовпи відвідувачів.

Слон Хорас народився 14 лютого 2005 року у Тирпарку Фрідріхсфельде (Берлін) у День Святого Валентина.
До Київського зоопарку слоненя прибуло 5 червня 2012 року з Ростова-на-Дону. Для нього було реконструйовано два приміщення – літнє та зимове відповідно до потреб тварини та сучасних підходів до облаштування місць утримання. Площу для вигулу було значно збільшено, металеву огорожу замінили велетенськими камінними валунами, змонтували нове освітлення, утеплили підлогу, реконструювали оглядовий майданчик. Також було змінено інтер’єр та стаціонарні конструкції для просторового збагачення середовища. Зокрема, встановлено конструкцію для захисту від сонячних променів у вигляді великої парасольки.

Ім’я «Хорас» у перекладі з санскриту означає «вогняний». Так його назвали ще у Берлінському зоопарку, де він народився. Його улюблені заняття – пустощі та пошук смачних гостинців, які доглядачі навмисне розкидують по усій площі його помешкання.. До раціону слоника входять сезонні овочі, фрукти, сіно та зелена маса.

Наразі Хорас добре почувається і є окрасою колекції Київського зоопарку.

Слон індійський Elephas maximus