Горила рівнинна Gorilla gorilla

Біологічна класифікація

Ряд: Примати (Primates)
Родина: Людиноподібні (Hominoidea)
Рід: Горила (Gorilla)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Вид: Голила рівнинна (Gorilla gorilla gorilla)

Зовнішній вигляд

Будова тіла горил масивна, сильно розвинена мускулатура - ці тварини володіють величезною силою. Волосся й шкіра чорні, у дорослих самців на спині з'являється поперечна срібляста смуга. Задні кінцівки набагато коротші від передніх, тому горили пересуваються спираючись на кулаки передніх кінцівок. Голова велика, з низьким лобом, масивною виступаючою вперед щелепою і могутнім надочноямковим валом. Лоб коричнево-жовтуватого або сіро-жовтуватого кольору.  Очі і вуха маленькі. Волосся темне, покриває все тіло, за винятком обличчя, вух, рук і ніг.

Незважаючи на те, що горили здатні стояти на ногах, пересуваються вони на чотирьох кінцівках.

Довжина тіла самців 160-170 см, самок - 120-140 см. Маса самців 140-160 кг, самок - 60-80 кг.
Західні горили є найменшими представниками роду. Річкова горила відрізняється від рівнинної в будові черепа і зубів, за розмірами вона вища на 10-15 см і важча на 20-35 кг.

Ареал

Західна горила поширена в Камеруні, Центральноафриканській Республіці, материковій частині Екваторіальної Гвінеї, Габоні, Нігерії, Республіці Конго, Анголі, і Демократичній Республіці Конго.
Проживає в низинних тропічних лісах, в першу чергу з густою трав'янистою рослинністю і в заболоченій місцевості.

Спосіб життя та розмноження


Горила - найбільший примат, ріст самців горил іноді перевищує 2м, самки звичайно, менше. Вони веду переважно наземний спосіб життя. Групи горил згуртовані, але молодь після настання статевозрілості часто покидає батьків. Сини лідерів інколи залишаються і після смерті батька успадковують владу, яка полягає у виборі місць переходів, розпорядок дня, заступництві. Жорсткого деспотизму в групі немає. Спілкуються за допомогою звуків - сигналів, яких більше 20. Горили в природних умовах харчуються виключно рослинною їжею - близько 30 видів рослин: плоди, листя, кора молодих пагонів, коріння.

Природні популяції горил скорочуються через знищення їх природних місць існування лісів і, як це ні сумно, знищення цих тварин людьми, які відстрілюють їх для забави і вживання в їжу.
В неволі горили розмножуються погано. Народжують зазвичай один раз у 3-4 роки. Дитинча годують груддю 1-1,5 року та довго опікуються молоддю. Вагітність триває 245-289 днів.

Горил іноді сприймають за злобних тварин через манери самців, особливо вожака, демонструвати свою силу. У таких випадках самець спочатку голосно гупає, потім голосно реве, а потім, ставши на задні лапи стукає себе долонями по грудях. Потім тварина розбігається і зносить усе на своєму шляху, а в кінці ще й стукає долонями по землі. Сеанс такої поведінки має на меті зняти нервову напругу (можете спробувати застосувати цей метод на собі) та показати свою силу. Але все це не більше ніж залякування. Горили дуже рідко нападають, а якщо й роблять це,  то тільки для самооборони.

Живуть горили до 40-50 років.

Охоронний статус

Міжнародний союз охорони природи відносить західних горил до категорії CR (знаходяться в критичному стані). Геморагічна лихоманка Ебола знизила їх чисельність на одну третину в період з 1992 по 2007 рік. Браконьєрство, комерційні лісозаготівлі та громадянські війни в країнах, в яких мешкають горили, також є загрозами для іх життя.

У 1980-х роках чисельність західних горил в Екваторіальній Африці становила близько 100 000 особин. На сьогоднішній день популяція скоротилася до 50000. Дослідження, проведені в 2006-2007 роках, показують, що близько 100 000 незареєстрованих західних горил живе в заболочених лісах в районі озера Теле, в Республіці Конго. Найбільш вірне число західних горил - близько 150 000-200 000 особин.

Історія нашого горили Тоні

Окрасою колекції тварин Київського зоопарку є західна рівнинна горила 40-річний самець Тоні, який народився в зоопарку м. Нюрнберг (Німеччина) 2 серпня 1974 року. Згодом він перебував у зоопарках міст Ганновера та Заарбрюкена.

В рамках європейської програми збереження рідкісних видів тварин у віці 25 років 29 вересня 1999 року Тоні прибув до Київського зоопарку, де на нього очікувала 26-річна Дора, яка на той момент жила у нашому зоопарку протягом 24 років (з 1975 року).

На жаль, з травня 2004 року Тоні залишився одинаком. В даний час він являється єдиною горилою на території України.

За день горила з’їдає більше 8 кг різноманітного корму.

З метою збагачення умов утримання горили, яке постійно проводиться у зоопарку, у 2010 році було вирішено придбати плазмовий телевізор. Така практика досить розповсюджена серед зоопарків світу. Фахівці зоопарку підібрали для перегляду певні програми, фільми та режим перегляду. Крім того, Тоні часто переглядає різні журнали про дику природу та журнали мод, які він дуже полюбляє.
Тоні - тварина серйозна і не любить, коли відвідувачі його дражнять чи кривдять, тому у відповідь може реагувати досить агресивно та кидатися їжею та відходами зі своєї клітки, тому відвідувачам краще вести себе біля Тоніка коректно та не дражнити його.

Восени 2014 року зимовий та літній вольєри для Тоні були оновлені та збільшені за площами. Ці вольєри навіть дещо перевищують норми утримання тварин в неволі. Фахівці зоопарку постійно проводять роботу з покращання умов утримання та годування горили для його комфортного проживання. З весни наступного року Тоні зможе проводити багато часу на свіжому повітрі у зовнішньому вольєрі, в якому йому буде чим цікавим зайнятись.
В природі горили живуть 30-50 років. У серпні 2014 року Київський зоопарк запрошував відвідувачів на день народження Тоні – його 40-річчя, оскільки по віку наша тварина вважається горилою похилого віку. Наші ветеринари, зоологи та керівники зоопарку дуже ретельно стежать за станом його здоров’я.

Київський зоологічний парк пишається своїми тваринами - довгожителями, оскільки це свідчить про гарний догляд та утримання тварин.
Тоні завжди радий новим відвідувачам і подарункам та чекає на вас!
Горила рівнинна Gorilla gorilla